Народився 12 серпня 1939р. в с.Волоське Деражнянського району Хмельницької області у родині колгоспників Сави Марковича та Євдокії Андріївни. Ще з дитинства він, вражений самовідданою роботою сільського фельдшера, мріяв стати лікарем. Іван Савович вступив до Чернівецького медичного училища, закінчив його з відзнакою і продовжив навчання в Чернівецькому медичному інституті.
Після закінчення інституту він поїхав на батьківщину - в Вовковинецької дільничну лікарню, роботи було дуже багато, але молодому лікарю це подобалося. Пізніше Іван Савович отримав запрошення працювати в обласну лікарню, наступні два роки проходив клінічну ординатуру на кафедрі нервових хвороб №1 Київського державного інституту удосконалення лікарів. В 1972р. захистив кандидатську дисертацію «Клинико-электрофизиологические изменения при сосудистых заболеваниях головного мозга» (нервові хвороби), а в 1990р. – докторську дисертацію «Реабилитация больных с неврологическими проявлениями гиертонической болезни» (нервові хвороби, кардіологія). Протягом 1970-1978 рр. – лікар, завідувач неврологічним відділенням Київської обласної клінічної лікарні. З 1978р. – асистент, доцент кафедри нервових хвороб. З 1990 – доцент, професор, завідувач кафедри медицини невідкладних станів в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.
У 1988 р І.С. Зозуля переходить працювати на новостворену кафедру швидкої і невідкладної медичної допомоги (нині - кафедра медицини невідкладних станів). У 1990 р Іван Савович захищає докторську дисертацію, в 1991 р - затверджений на посаду проректора з наукової роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та завідувача кафедри медицини невідкладних станів, в 1992 році йому присвоєно вчене звання професора.
І.С. Зозуля - автор і співавтор 939 наукових робіт, серед них - 39 підручників і навчальних посібників, 22 монографії. Вчений відзначений десятками почесних грамот і нагород. У 2004 р Українська Православна Церква нагородила його орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня, а держава - орденом Ярослава Мудрого V ступеня.
Іван Савович справжній фанат своєї роботи. Він любить і лікувати пацієнтів, і навчати коллег, читаючі лекції.